Сучасне рабство

Міжнародний день боротьби за скасування рабства відзначається щорічно 2 грудня. Дата обрана не випадково, саме 2 грудня 1949 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. У цей Міжнародний День давайте згадаємо уроки історії і зробимо все, щоб допомогти людям, що знаходяться в рабстві.

Арт-інсталяція МОМ "Невидимі", що розповідає справжні історії постраждалих віж торгівлі людьми, в Одесі влітку 2015 року. Цей проект побачили жителі дев'яти регіонів України, в тому числі і Тернополя.

Україна є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення МОМ, понад 160 000 українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.

Понад 150 років тому українці вибороли скасування кріпосного права, що звільнило усю націю від поневолення.
У той же час на іншому континенті в США відмінили рабство по всій країні, що заклало початки толерантності і терпимості у суспільстві. Сьогодні рабовласництво вважається злочином в усіх країнах світу, проте, на жаль, торгівля людьми продовжує існувати та набувати нових форм і видів. За даними Global Slavery Index, близько 36 млн чоловіків, жінок і дітей із 167 країн перебувають у рабстві. Не оминула ця проблема і Україну.

Гроші «пахнуть»
З розпадом Союзу, набуттям незалежності і по сьогодні – в Україні завжди непросто. Із початком 90-х українці почали залишати країну у пошуках заробітків за кордоном. У 2014 році такі «трудові вояжі» принесли державі 2,8 млрд дол. переказів, що навіть перевищує обсяг іноземних інвестицій. На сьогодні скрутне становище в країні, війна на сході, девальвація гривні і зниження рівня життя змушує ще більше українців шукати нові шляхи і види заробітків. З цих причин більше громадян, забуваючи про власну безпеку і осторогу, погоджуються на сумнівні пропозиції міграції чи роботи за кордоном. І особливо вразливими у цьому випадку є вимушені переселенці, які конче потребують нової роботи та житла.

«Маленьке» рабство
Торгівля людьми – один із найприбутковіших видів «чорного бізнесу». Протягом останніх років основною формою цієї злочинної діяльності, від якої потерпають українці, є трудова експлуатація. Усупереч стереотипам страждають від торгівлі людьми не тільки жінки, але і чоловіки, діти, і навіть кволі, старі люди. Якщо у перших двох випадках частіш за все це сексуальне і трудове рабство, то дітей, старих і людей з інвалідністю використовують для цілей примусового жебрацтва.
«Останні роки ми активно відслідковуємо південний регіон країни, туристичні зони Одеської, Миколаївської, Запорізької областей. Саме тут з початком весни стартує не тільки сезон відпочинку, але і «сезон» дитячого жебрацтва. Зазвичай дітей спеціально привозять у людні місця із чітким завданням – зібрати якомога більше грошей з відпочивальників, туристів або просто небайдужих. Дітям з цих «заробітків» нічого не лишається, всі гроші йдуть дорослим, які їх експлуатують. Ми уже розпочали соціально-інформаційну кампанію з алгоритмом превентивних дій і налагоджуємо діалог з громадськістю та державними соціальними службами, щоб забрати дітей з вулиць і звільнити їх від примусу та рабства», – говорить Ірина Мидловець, спеціаліст програми з протидії торгівлі людьми Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні.

Статистична не похибка
За даними, МОМ, починаючи з 1991 року жертвами торгівлі людьми стали 160 тисяч українців. З 2000 р. майже 12 тисяч постраждалих від сучасного рабства отримали від Представництва МОМ в Україні реінтеграційну допомогу, зокрема юридичну, медичну, психологічну, а також допомогу сім’ї, професійне навчання та інші види допомог сприяння в залежності від індивідуальних потреб. Основною країною призначення для торгівлі людьми з України є Російська Федерація (66% постраждалих у 2015 році), хоча, говорячи про трудову міграцію, останніми роками привабливість Росії як країни призначення скоротилася з 18% охочих працювати за кордоном у 2011 р. до 12% у 2015 р.. На другому місці серед країн призначення для постраждалих від торгівлі людьми – країни-члени Європейського Союзу (20% постраждалих осіб у 2015 році), з них переважна більшість постраждали у Польщі. Існує також внутрішня торгівля людьми, яка відбувається в межах самої України.
«Від рабства страждають не тільки жінки, майже 50% постраждалих, які отримали допомогу МОМ у 2015 році – чоловіки. Чоловіків експлуатують здебільшого з метою примусової праці у будівництва, сільському господарстві, на виробництві тощо. Однак чоловіки переважно замовчують такі випадки та схильні вважати, що їм просто «не пощастило». Більше того, через існуючі гендерні стереотипи, чоловіки часто стидаються розповідати навіть своїм близьким про те, що з ними сталося, та що їм довелось пережити. Через це і виявляти постраждалих чоловіків значно важче, а робота з їх реінтеграції, потребує зусиль психологів і соціальних працівників. Тому ми приділяємо значну увагу інформуванню громадськості про феномен торгівлі людьми та про те, що постраждати може кожен із нас. Неабияку роль у цій роботі мають семінари, тренінги, які МОМ проводить у співпраці з регіональними партнерами по всій країні, інформаційні кампанії, просвітницька робота у навчальних закладах. Надзвичайно важливо також те, що кожен бажаючий може безкоштовно та конфіденційно отримати консультацію, зателефонувавши на «гарячу» лінію консультування мігрантів та протидії торгівлі людьми – короткий номер 527 з мобільних», – поділилася Катерина Аданьян, заступник координатора програми з протидії торгівлі людьми Представництва МОМ в Україні.

Як вберегти себе від обману і куди звертатись за допомогою? 

Напевно саме ці питання виникають у людини, яка потрапила у пастку рабства. Перш за все на етапі пошуку роботи за кордоном потрібно зібрати якомога більше інформації про роботодавця. Зазвичай під яскравою «обгорткою» і обіцяними золотими горами криється той «гачок», на який натрапляють усі жертви. По-друге, перед виїздом за кордон потрібно записати контакти українських представництв у країні працевлаштування, організацій, що можуть надати допомогу, та запам’ятати номери національної гарячої лінії з консультування мігрантів 527 та 0 800 505 501. Короткий номер запрацював у 2007 році завдяки налагодженню співпраці українських мобільних операторів та МОМ, і сьогодні найбільша кількість звернень постраждалих надходить саме на 527 (у 2015 році – 14,4 тисяч або 81% звернень).

«Шостий рік у мережі lifecell працює короткий номер для потреб Міжнародної організації з міграції. Наша співпраця розпочалася зі звернення представників організації, обговорення проблеми людей, які виїжджають за кордон без необхідних документів або випадково потрапляють у пастку експлуатації, і завершилася підписанням Меморандуму про спільну роботу. Як соціально відповідальна компанія, ми завжди дбаємо про безпеку усіх наших абонентів. Ми завжди інформуємо своїх клієнтів SMS-повідомленнями з адресами та контактами українських представництв, як тільки абонент перетинає кордон іншої країни і опиняється у роумінгу. Важливо, щоб кожен українець відчував підтримку і був максимально «озброєний» потрібною інформацією і відчував підтримку!» – прокоментувала Оксана Рудюк, керівник відділу зв’язків із громадськістю оператора lifecell.

У ЄС без віз

Наприкінці квітня усі ми стали свідками неймовірних новин про офіційне скасування візового режиму для українців. Саме це стало такою очікуваною і дорогою #перемогою для кожного, хто вірив і боровся. Безперечно відтепер Європа стане ближчою, більш відкритою, а українці на рівні з угорцями, італійцями чи литовцями зможуть подорожувати без віз до 26 країн Шенгенської зони. До того ж така новина – це ще і крок назустріч пом’якшенню візової лібералізації з Австралією, Канадою і США, що стане справжнім суспільним досягненням для країни за усі роки незалежності. Головне, щоб такі можливості не стали черговою пасткою для тих українців, які збираються працювати за кордоном.
Експерти Міжнародної організації з міграції наразі стримано коментують можливі наслідки скасування віз до ЄС для їхньої діяльності. Вони зазначають, що зростання можливостей для врегульованих та офіційних поїздок громадян України за кордон зменшує поле для махінацій недобросовісних посередників, а також наголошують на тому, що безвізовий режим для українців не передбачає права на роботу – для цього потрібно буде надавати спеціальні пакети документів та отримувати дозволи.
При цьому МОМ, як і завжди, продовжуватиме виконувати свою місію «янголів-охоронців» для тисяч українців, які опинилися у біді за кордоном.

Людмила Стеценко http://bug.org.ua/article/suchasne-rabstvo-mif-chy-realnist-96638/

http://iom.org.ua/ua/protidiya-torgivli-lyudmi