вівторок, 17 січня 2017 р.

Прихована сила усмішки

Проаналізувавши різні дослідження, головний виконавчий директор HealthTap Рон Гутман у своєму виступі «Прихована сила усмішки» навів приклади позитивного впливу усмішки на життя людей.
Отож, три факти, які вам варто знати про щиру усмішку:

1. Вона має безліч переваг!
Під час одного з досліджень вчені вивчали фотографії студентів, намагаючись з’ясувати зв’язок між усмішкою та благополуччям. У підсумку вони змогли передбачити, наскільки міцним і тривалим буде подружнє життя цих людей, наскільки добре вони складуть стандартні тести на благополуччя.
Дослідники із Вейнського державного університету, вивчаючи бейсбольні картки гравців вищої ліги, виявили, що за допомогою ширини усмішки можна передбачити тривалість життя. Згідно з їхніми висновками, гравці зі щирими усмішками на фото прожили довше життя, аніж ті, які не усміхались.
 
2. Усмішка «заразлива»
Чи помічали ви коли-небудь, що, перебуваючи між дітьми, які постійно усміхаються, ви теж починали усміхатися?
За словами Гутмана, усмішка — еволюційно заразна. Діти усміхаються в середньому 400 разів за день, 30% дорослих — понад 20 разів. Тож не дивно, що діти виглядають такими щасливими, а дорослі постійно скаржаться на все і всіх. 
Коли ми бачимо, як хтось щиро усміхається, то відповідаємо тим же, після чого виникає приємне відчуття.
Усмішка насправді допомагає нам почуватися краще, а не є просто результатом гарного самопочуття.

3. Одна усмішка вартує $25 000
Британські дослідники виявили, що усмішка сприяє такій же стимуляції мозку, як, наприклад, 2000 плиток шоколаду. Згідно зі ще одним дослідженням, вона настільки ж стимулююча, як 25 000 доларів.
«25000 помножити на 400 разів у день — чимало дітей щодня відчувають те ж саме, що й Марк Цукерберг», — прокоментував Гутман.
Рон Гутман також стверджує, що завдяки усмішці знижується рівень стресу, кров’яний тиск, покращується настрій, ми почуваємося компетентнішими, люб’язнішими, симпатичнішими та здоровішими. 
Тому, якщо ви хочете добре виглядати і здаватися компетентними, зменшити стрес, покращити ваше сімейне життя або ж почуватись, неначе ви щойно з’їли гору високоякісного шоколаду, не набравши жодної зайвої калорії, або що ви знайшли 25 000 доларів у кишені старого піджака, який не носили цілу вічність, чи, можливо, хочете мати суперсилу, яка допоможе вам і всім навколо вас прожити довше, здоровіше, щасливіше життя, — не забувайте частіше усміхатися!


Джерело

пʼятниця, 13 січня 2017 р.

Самоосвіта доступна кожному

Вашій увазі пропонуємо сайт з низкою цікавих та корисних електронних курсів від викладачів КПІ, КНУ та Києво-Могилянської академії. "Найкраща освіта для кожного!" - гасло проекту. Безкоштовно Ви можете пройти курс за власним бажанням. По завершенню отримуєте сертифікат.
Як це працює?
Відеолекції
Дивіться відеолекції найкращих викладачів провідних університетів України.

Інтерактивні тести
Перевірте набуті знання за допомогою різноманітних інтерактивних завдань.

Форум
Обговорюйте питання, що Вас цікавлять, з іншими студентами та викладачами на форумі.

Сертифікат

Успішно складіть всі завдання курсу й отримайте сертифікат про його завершення!

Більше інформації тут  

середа, 11 січня 2017 р.

25 звичок, яких варто позбутися

Ми залежимо від своїх звичок, багато з яких заважають нам жити щасливо і продуктивно.
Ось перелік тих, позбувшись яких, ви зможете впоратися з проблемами.
1. Звичка відволікатися на незначні справи і малозначущих людей

Найчастіше ми приділяємо дуже багато уваги справам і людям, які не відіграють в нашому житті важливої ролі. Не забувайте про тих, хто вам дійсно дорогий, і про те, що вам по-справжньому важливо.

2. Звичка присвячувати весь час роботі

Не завантажуйте ваш день нескінченними справами. Завжди знаходьте час, щоб відпочити, поміркувати і перезарядитися. І не обманюйте себе - ви не настільки зайняті, щоб не дозволити собі розслабитися кілька хвилин.

3. Звичка недооцінювати своє нинішнє становище

Постарайтеся пишатися вашими маленькими перемогами не менш, ніж скаржитися і засмучуватися через існуючі проблеми. Пам'ятайте, що якщо ви будете боротися за своє щастя, то рано чи пізно воно прийде до вас.

4. Звичка постійно драматизувати

Будьте мудрішими - думайте про позитивне, і незабаром вам стане набагато складніше бачити негатив.

5. Звичка мріяти про те, чого у нас немає

Ми не завжди отримуємо те, про що мріємо. Однак потрібно завжди пам'ятати про те, що у сотень тисяч людей у всьому світі ніколи не буде того, що є у вас. Багато лише мріють про блага і можливості, які ви приймаєте за належне. Щастя ніколи не приходить до тих, хто не цінує того, що має.

6. Звичка порівнювати себе з іншими

Порівнюючи себе з іншими, ви крадете у себе щастя. Ви можете все життя заздрити іншим, але це не принесе вам нічого, крім негативу.

7. Звичка згадувати своє минуле

Ви вже не ті, якими були рік, місяць і навіть тиждень тому. Ви завжди ростете і змінюєтеся. Таке життя.

8. Звичка переживати через зроблені помилки

Немає нічого страшного в тому, що ви помилилися. Не здавайтесь. Великі звершення вимагають часу. Використовуйте власні помилки в якості мотивації.

9. Звичка ображатися на сказані кимось слова

Не приймайте все близько до серця. Ви не можете змінити думки і слова іншої людини, але в ваших силах ставитися до них інакше і підтримувати зв'язок лише з тим, хто ставиться до вас з розумінням.

10. Звичка займатися самообманом

Ваше життя стане краще після того, як ви навчитеся приймати правильні рішення. Перше і найскладніше рішення - бути чесним із самим собою.

11. Звичка бути незадоволеним своїм життям

Навчіться жити повним життям, а не просто проживати його. І пам'ятайте, що успіх приходить до тих, хто насолоджується своїм життєвим шляхом.

12. Звичка у всьому покладатися на чужу думку

Ви не повинні сліпо слідувати чужому розумінню щастя, забуваючи про свої ідеали.

13. Звичка бути під чиїмось постійним контролем

Не шкодуйте себе в роботі, але не дозволяйте іншим людям використовувати вас в своїх цілях. Вмійте уважно слухати, не втрачаючи своїх власних думок.

14. Звичка подобатися кожному

Ми не повинні любити кожного зустрічного, і всі навколо не повинні любити нас.

15. Звичка йти на поводі у своїх страхів

Найкращий спосіб стати сильнішим і впевненішим у своїх силах - це боротися зі своїми страхами.

16. Звичка сумніватися в собі

Якщо ви засумнівалися в собі, просто зробіть наступний невеликий крок. Часом незначний крок в правильному напрямку може обернутися найбільш значущим кроком у вашому житті.

17. Звичка сумніватися в своїх мріях

Краще бути самотнім, ніж дозволяти думкам недоброзичливців впливати на вашу долю. Не дозволяйте чужим людям зруйнувати вашу мрію.

18. Звичка постійно чекати кращих часів

Ви не можете завжди чекати з моря погоди. Часом людині доводиться здійснювати сміливі вчинки тут і зараз, тому що життя занадто коротке.

19. Звичка втікати від проблем

Ви ніколи не зміните того, чому відмовляєтеся протистояти. Краще розібратись в своїх проблемах, поки вони не розправилися з вашим щастям.

20. Звичка засуджувати, не знаючи правди

Перш ніж засуджувати когось, добре подумайте. Ніколи не робіть поспішних висновків про те, чого ви не знаєте.

21. Звичка переживати через чужі помилки

У сьогоднішньому світі важливо бути терпимим до чужих помилок. Іноді дуже хороші люди роблять погані вчинки, але це не означає, що самі вони - погані, а говорить про те, що вони - всього лише люди, яким властиво помилятися.

22. Звичка ображатись

Образа лежить на шляху до нещастя. Пам'ятайте, що прощення - це не слабкість, а сила, яка полягає в розумінні того, що нам всім властиво робити помилки.

23. Звичка негативно до всіх ставитися

Ставтеся до всіх з добротою і повагою. Навіть до тих, хто веде себе грубо по відношенню до вас. Нехай доброта стане вашим постійним супутником.

24. Звичка переживати через кожну дрібницю

Ви не повинні засмучуватися через дрібниці і залежати від почуття розчарування. Залиште в минулому те, що вже не зможете змінити, і пам'ятайте, що все, що не робиться, - на краще.

25. Звичка жити завтрашнім днем

Не сумуйте через минуле - воно вже пройшло. Не хвилюйтеся про майбутнє - воно ще не настало. Живіть тут і зараз.

джерело 

понеділок, 12 грудня 2016 р.

Як підвищити самооцінку і стати впевненішим? 11 порад психолога

Перш ніж говорити про занижену самооцінку, розглянемо що ж таке САМОоцінка? Отже,
самооцінка - це елемент самосвідомості, що характеризується емоційно насиченими оцінками самого себе як особи, власних здібностей, етичних якостей і вчинків; важливий регулятор поведінки. Самооцінка визначає взаємини людини з її оточенням, її критичність, вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач. Тим самим самооцінка впливає на ефективність діяльності людини і розвиток її особи. Самооцінка тісно пов'язана з рівнем намагань, цілей, які людина перед собою ставить. Адекватна самооцінка дозволяє людині правильно співвідносити свої сили із завданнями різної складності і з вимогами тих, що оточують. Неадекватна (завищена або занижена) самооцінка деформує внутрішній світ особи, спотворює її мотиваційну і емоційно-вольову сфери і тим самим перешкоджає гармонійному розвитку.

Занижена самооцінка перешкоджає нам будувати здорові стосунки і кар'єру, провокує неврози і залежності. Американський психотерапевт Дженет Войтиц пропонує конкретні поради, котрі допоможуть зменшити стрес у взаємостосунках і підвищити самооцінку.
1. Єдиний спосіб усвідомити, хто ви, - знайти те, що підходить саме вам.
2. Саме по собі обговорення проблеми у відносинах уже зменшують страх бути покинутим.
3. Ви весь час намагаєтесь зрозуміти, що таке норма. Людям з низькою самооцінкою важливо знати і розуміти, що поняття "нормальність" не існує! Ефективніше дати собі запитання: що для вас дійсно важливо? Що важливо для вашої сім'ї? Завдання не в тому, щоб здогадатись, що для вас нормально, а в тому, щоб зрозуміти, що найкраще буде для вас і ваших близьких.
4. Першим кроком у подоланні будь-якої шкідливої звички є її усвідомлення. Просто поспостерігайте за собою. Замість того, щоб займатися самозвинуваченням, спробуйте пізнати себе, аналізуючи як поводитесь. Коли людина починає дивитися на себе чесно і без осуду, може відділити себе від своєї поведінки, вона здатна змінюватися, розвиватися і рости.
5. Почуття не можуть бути правильними чи неправильними. Вони просто є. Якщо ми вважаємо своє почуття неправильним, то до нього приєднується ще й почуття провини, і це ще погіршує ситуацію. Гнів, який ви відчуваєте, реальний. Якщо ви вирішите, що відчувати гнів неправильно і що натомість повинні проявляти співчуття, вам це не допоможе. Не можна підміняти одне почуття іншим.
6. Повністю подолати почуття самотності неможливо, але є шляхи зменшити його. В першу чергу вам потрібно навчитися відкриватися оточуючим. Найкращий спосіб отримати те, що ви хочете - почати робити це самому. Якщо ви хочете, щоб вас любили, спочатку самі запропонуйте свою любов іншим людям. Це ризик - бути покинутим, відкинутим. Але уникаючи ризику, ви прирікаєте себе на самотність. Якщо ви наважуєтесь піти на ризик, то отримуєте можливість змінитись. Недостатньо спробувати один раз. Пообіцяйте собі, що щодня будете вступати в комунікацію з іншими людьми. 
7. Існує хороша групова вправа, котра показує, що самокритика завжди дуже суб'єктивна. Учасники сідають в коло. Завдання - звільнити себе, повністю чи частково, від тих рис, якими вони більше не хочуть володіти. Якщо відкинуті якості комусь сподобаються, то він чи вона може присвоїти їх. Зазвичай, один учасник говорить, що хоче позбавитись від своєї прокрастинації (прокрастинація - це схильність людини до постійного відкладання важливих або неприємних справ. Прокрастінатор прекрасно розуміє, що робота чекає (посадові обов'язки, клопоти по дому, навчання тощо), але, не дивлячись на це, ігнорує її і відволікається на які-небудь побутові дрібниці і дріб'язкові занятті.), і ця якість не встигає дійти до центру кола, як інший учасник каже, що хотів би "взяти" її, бо він навпаки гіперактивний. Ще хтось каже: "Я хочу позбутись свого почуття провини". І тут же у відповідь: "Мені потрібно трішки твоєї вини. Я надто егоїстичний" і т.п.
Ця вправа демонструє, що наші риси потрібно вивчати. В якій мірі вони корисні нам? Наскільки сильно заважають? Очевидно, що осудження себе і своїх недоліків не приносить користі. Коли ви приймаєте рішення бути собою, ви отримуєте набагато більше можливостей. 
8. Гостра реакція на незначну невдачу - наприклад, друзі скасовують зустріч в останню хвилину - звичайно пов'язана з нашим минулим. Щось схоже могло статися з нами в дитинстві. Перше, що ви повинні зробити, - чітко визначити, в яких випадках ви починаєте гостро реагувати. Наскільки ваша реакція відповідає обставинам? Чи варта ситуація того, щоб реагувати так гостро? Якщо ці запитання спонукають вас захищатися, то ви і справді гостро реагуєте на цю ситуацію. Перший крок на шляху подолання таких реакцій - усвідомити їх суть і зрозуміти, що у вашому минулому стало їх причиною. Другий спосіб - свідомо змінити ваші звички. Запитайте себе, наскільки ви прив'язані до своїх планів. Чи можете ви піти іншою дорогою додому? Чи можете ви змінювати свої плани, не дезорієнтуючи себе? Це ваш шанс стати більш гнучким. Гнучкість в одній області дає можливість розвинути гнучкість в іншій сфері. 
9. Проаналізуйте, які люди присутні у вашому житті і які відносини у вас з ними. Чи отримуєте ви стільки, скільки віддаєте їм? Наскільки ці люди сильніші чи слабші вас? Цілком можливо, якщо ви об'єктивно оціните своє оточення, то побачите, що даєте людям більше, ніж отримуєте. Тоді вам прийдеться змінити коло свого спілкування і підтримувати стосунки лише з тими, хто здатний на симетричні відносини. Можливо, так відбувається тому, що ви самі не дозволяєте оточуючим робити щось для вас. Ви вважаєте себе надто сильними, щоб піклуватися про себе самостійно, проте вам варто дати можливість й іншим людям брати участь у вашому житті. 
10. Якщо ви день-у-день говорите собі: "Чому я залишаюсь з цією людиною? Чому не можу все це покинути?" - потрібно проаналізувати свої стосунки. Люди, які не заслуговують нашої лояльності, часто дуже критичні до нас. Вони часто розповідають, що з нами щось не так. Будьте обережні, коли це чуєте, - про кого насправді говорить ця людина? Чи дійсно це стосується нас? Чи ця людина проектує свої недоліки на нас? Біль, смуток чи гнів можуть належати лише тому, хто їх відчуває. Ви лише можете проявити емпатію і співчуття. Можливо, вас "втягнули" у ці нездорові відносини, зігравши на почутті провини. Якщо вами легко маніпулювати на основі цього почуття, ви починаєте думати, що ви щось винні цій людині. "Він (вона) був (ла) добрим (а) до мене. Він (вона) піклувався (лась) про мене". Почуватись з цієї причини винним чи зобов'язаним - неправильно. Ви нічого не винні людям за те, що вони підтримали вас. Ви самоцінні. Якщо ви відчуваєте себе зобов'язаним за те, що вас підтримали, ви тим самим кажете собі: "Я нічого не вартую". 
11. Ви досягнете впевненості в собі, якщо зможете вирішити завдання, які поставили перед собою. Завдання можуть бути простими чи складними, але вам слід бути впевненими в тому, що вони будуть виконані. Завжди пам'ятайте про речі, які вам добре вдаються! Не ігноруйте їх. Використайте їх, як фундамент, щоб стати цілісною особистістю. Якщо у вас щось не вдалось, варто вийти з цієї ситуації і спробувати щось нове. Це не повинно вас спустошувати.  
Успіхів Вам!

Джерело         

понеділок, 5 грудня 2016 р.

Міжнародний день волонтера

5 грудня — Міжнародний день волонтера. Це свято відзначається щорічно з 1985 року, коли Генеральна Асамблея ООН запропонувала урядам відзначати саме цей день, як день добровольця.


1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі. В Україні волонтерство з'явилося на початку 90-х років минулого століття, а офіційно його визнано Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р., якою також затверджено «Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг».

Волонтери — багатство народів. Волонтерство засновується на добровільності, співчутті, солідарності з потребами та ідеями інших, а також глибокій повазі до всіх людей. Свій вільний час волонтери присвячують суспільним справам, беручи участь у всіляких акціях, програмах соціальної взаємодопомоги, культурного просвітництва тощо. Також цей день можна вважати святом людей, які допомагають персоналу дитячих будинків, будинків престарілих, лікарень швидкої допомоги і т.д. Досить часто волонтери ризикують своїм життям, беручи участь у ліквідації наслідків глобальних катастроф та природних катаклізмів чи інших надзвичайних ситуацій.

У Загальній декларації волонтерів, прийнятій на XVI Всесвітній конференції волонтерів 2001 року в Амстердамі, визначено такі принципи діяльності волонтерів:
  • визнання права на закріплення за всіма чоловіками, жінками та дітьми, незалежно від їхньої раси, віросповідання, фізичних особливостей, відповідного соціального та матеріального становища;
  • поважання гідності й культури всіх людей;
  • надання допомоги, безкоштовних послуг особисто чи організовано в дусі партнерства та братерства;
  • визнання рівної важливості особистих і колективних потреб, сприяння їх забезпеченню;
  • перетворення волонтерства на елемент набуття нових знань і навичок, удосконалення здібностей, стимулюючи при цьому ініціативу та творчість людей, надаючи кожному можливість бути творцем, а не користувачем, спостерігачем.
Згідно статистичних даних, оприлюднених Організацією Об’єднаних Націй, по всьому світові нараховується близько 140 мільйонів волонтерів.
У 2001 році була заснована Програма добровольців ООН, в рамках якої щороку тисячі людей з різних країн світу допомагають Організації добиватися миру і процвітання на планеті. Їх діяльність фінансується місцевими урядами, ООН та шляхом добровільних пожертвувань. Добровольці не отримують зарплати, але їм надається невелика сума на харчування, житло, а також медична страховка. Середній вік добровольців ООН - 39 років. Вони мають значний досвід роботи в даній сфері від 5 до 10 років.

Волонтер — покликання, спосіб життя. Сьогодні волонтери сприяють перемозі України та збереженню її державності, не чекаючи за це винагороди. Волонтерська діяльність, як прояв милосердя і доброчинності, буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці.

Волонтери ООН в Україні http://ukraine.unv.org/ua

Всеукраїнська молодіжна громадська організація волонтерських проектів «Служіння заради миру» http://sfp.org.ua

Портал для підвищення ефективності роботи неурядових організацій України «Громадський простір» http://www.civicua.org

Історія, теорія та практика волонтерського руху в Україні http://softacademy.lnpu.edu.ua/Programs/Kharchenko/Volonterstvo

http://www.volunteeractioncounts.org/en/

пʼятниця, 2 грудня 2016 р.

Сучасне рабство


Міжнародний день боротьби за скасування рабства відзначається щорічно 2 грудня. Дата обрана не випадково, саме 2 грудня 1949 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. У цей Міжнародний День давайте згадаємо уроки історії і зробимо все, щоб допомогти людям, що знаходяться в рабстві.




Арт-інсталяція МОМ "Невидимі", що розповідає справжні історії постраждалих віж торгівлі людьми, в Одесі влітку 2015 року. Цей проект побачили жителі дев'яти регіонів України, в тому числі і Тернополя.
Україна є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення МОМ, понад 160 000 українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.


Понад 150 років тому українці вибороли скасування кріпосного права, що звільнило усю націю від поневолення.
У той же час на іншому континенті в США відмінили рабство по всій країні, що заклало початки толерантності і терпимості у суспільстві. Сьогодні рабовласництво вважається злочином в усіх країнах світу, проте, на жаль, торгівля людьми продовжує існувати та набувати нових форм і видів. За даними Global Slavery Index, близько 36 млн чоловіків, жінок і дітей із 167 країн перебувають у рабстві. Не оминула ця проблема і Україну.

Гроші «пахнуть»
З розпадом Союзу, набуттям незалежності і по сьогодні – в Україні завжди непросто. Із початком 90-х українці почали залишати країну у пошуках заробітків за кордоном. У 2014 році такі «трудові вояжі» принесли державі 2,8 млрд дол. переказів, що навіть перевищує обсяг іноземних інвестицій. На сьогодні скрутне становище в країні, війна на сході, девальвація гривні і зниження рівня життя змушує ще більше українців шукати нові шляхи і види заробітків. З цих причин більше громадян, забуваючи про власну безпеку і осторогу, погоджуються на сумнівні пропозиції міграції чи роботи за кордоном. І особливо вразливими у цьому випадку є вимушені переселенці, які конче потребують нової роботи та житла.

«Маленьке» рабство
Торгівля людьми – один із найприбутковіших видів «чорного бізнесу». Протягом останніх років основною формою цієї злочинної діяльності, від якої потерпають українці, є трудова експлуатація. Усупереч стереотипам страждають від торгівлі людьми не тільки жінки, але і чоловіки, діти, і навіть кволі, старі люди. Якщо у перших двох випадках частіш за все це сексуальне і трудове рабство, то дітей, старих і людей з інвалідністю використовують для цілей примусового жебрацтва.
«Останні роки ми активно відслідковуємо південний регіон країни, туристичні зони Одеської, Миколаївської, Запорізької областей. Саме тут з початком весни стартує не тільки сезон відпочинку, але і «сезон» дитячого жебрацтва. Зазвичай дітей спеціально привозять у людні місця із чітким завданням – зібрати якомога більше грошей з відпочивальників, туристів або просто небайдужих. Дітям з цих «заробітків» нічого не лишається, всі гроші йдуть дорослим, які їх експлуатують. Ми уже розпочали соціально-інформаційну кампанію з алгоритмом превентивних дій і налагоджуємо діалог з громадськістю та державними соціальними службами, щоб забрати дітей з вулиць і звільнити їх від примусу та рабства», – говорить Ірина Мидловець, спеціаліст програми з протидії торгівлі людьми Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні.

Статистична не похибка
За даними, МОМ, починаючи з 1991 року жертвами торгівлі людьми стали 160 тисяч українців. З 2000 р. майже 12 тисяч постраждалих від сучасного рабства отримали від Представництва МОМ в Україні реінтеграційну допомогу, зокрема юридичну, медичну, психологічну, а також допомогу сім’ї, професійне навчання та інші види допомог сприяння в залежності від індивідуальних потреб. Основною країною призначення для торгівлі людьми з України є Російська Федерація (66% постраждалих у 2015 році), хоча, говорячи про трудову міграцію, останніми роками привабливість Росії як країни призначення скоротилася з 18% охочих працювати за кордоном у 2011 р. до 12% у 2015 р.. На другому місці серед країн призначення для постраждалих від торгівлі людьми – країни-члени Європейського Союзу (20% постраждалих осіб у 2015 році), з них переважна більшість постраждали у Польщі. Існує також внутрішня торгівля людьми, яка відбувається в межах самої України.
«Від рабства страждають не тільки жінки, майже 50% постраждалих, які отримали допомогу МОМ у 2015 році – чоловіки. Чоловіків експлуатують здебільшого з метою примусової праці у будівництва, сільському господарстві, на виробництві тощо. Однак чоловіки переважно замовчують такі випадки та схильні вважати, що їм просто «не пощастило». Більше того, через існуючі гендерні стереотипи, чоловіки часто стидаються розповідати навіть своїм близьким про те, що з ними сталося, та що їм довелось пережити. Через це і виявляти постраждалих чоловіків значно важче, а робота з їх реінтеграції, потребує зусиль психологів і соціальних працівників. Тому ми приділяємо значну увагу інформуванню громадськості про феномен торгівлі людьми та про те, що постраждати може кожен із нас. Неабияку роль у цій роботі мають семінари, тренінги, які МОМ проводить у співпраці з регіональними партнерами по всій країні, інформаційні кампанії, просвітницька робота у навчальних закладах. Надзвичайно важливо також те, що кожен бажаючий може безкоштовно та конфіденційно отримати консультацію, зателефонувавши на «гарячу» лінію консультування мігрантів та протидії торгівлі людьми – короткий номер 527 з мобільних», – поділилася Катерина Аданьян, заступник координатора програми з протидії торгівлі людьми Представництва МОМ в Україні.

Як вберегти себе від обману і куди звертатись за допомогою? 

Напевно саме ці питання виникають у людини, яка потрапила у пастку рабства. Перш за все на етапі пошуку роботи за кордоном потрібно зібрати якомога більше інформації про роботодавця. Зазвичай під яскравою «обгорткою» і обіцяними золотими горами криється той «гачок», на який натрапляють усі жертви. По-друге, перед виїздом за кордон потрібно записати контакти українських представництв у країні працевлаштування, організацій, що можуть надати допомогу, та запам’ятати номери національної гарячої лінії з консультування мігрантів 527 та 0 800 505 501. Короткий номер запрацював у 2007 році завдяки налагодженню співпраці українських мобільних операторів та МОМ, і сьогодні найбільша кількість звернень постраждалих надходить саме на 527 (у 2015 році – 14,4 тисяч або 81% звернень).

«Шостий рік у мережі lifecell працює короткий номер для потреб Міжнародної організації з міграції. Наша співпраця розпочалася зі звернення представників організації, обговорення проблеми людей, які виїжджають за кордон без необхідних документів або випадково потрапляють у пастку експлуатації, і завершилася підписанням Меморандуму про спільну роботу. Як соціально відповідальна компанія, ми завжди дбаємо про безпеку усіх наших абонентів. Ми завжди інформуємо своїх клієнтів SMS-повідомленнями з адресами та контактами українських представництв, як тільки абонент перетинає кордон іншої країни і опиняється у роумінгу. Важливо, щоб кожен українець відчував підтримку і був максимально «озброєний» потрібною інформацією і відчував підтримку!» – прокоментувала Оксана Рудюк, керівник відділу зв’язків із громадськістю оператора lifecell.

У ЄС без віз

Наприкінці квітня усі ми стали свідками неймовірних новин про офіційне скасування візового режиму для українців. Саме це стало такою очікуваною і дорогою #перемогою для кожного, хто вірив і боровся. Безперечно відтепер Європа стане ближчою, більш відкритою, а українці на рівні з угорцями, італійцями чи литовцями зможуть подорожувати без віз до 26 країн Шенгенської зони. До того ж така новина – це ще і крок назустріч пом’якшенню візової лібералізації з Австралією, Канадою і США, що стане справжнім суспільним досягненням для країни за усі роки незалежності. Головне, щоб такі можливості не стали черговою пасткою для тих українців, які збираються працювати за кордоном.
Експерти Міжнародної організації з міграції наразі стримано коментують можливі наслідки скасування віз до ЄС для їхньої діяльності. Вони зазначають, що зростання можливостей для врегульованих та офіційних поїздок громадян України за кордон зменшує поле для махінацій недобросовісних посередників, а також наголошують на тому, що безвізовий режим для українців не передбачає права на роботу – для цього потрібно буде надавати спеціальні пакети документів та отримувати дозволи.
При цьому МОМ, як і завжди, продовжуватиме виконувати свою місію «янголів-охоронців» для тисяч українців, які опинилися у біді за кордоном.













Людмила Стеценко http://bug.org.ua/article/suchasne-rabstvo-mif-chy-realnist-96638/

http://iom.org.ua/ua/protidiya-torgivli-lyudmi

четвер, 1 грудня 2016 р.

Не дай СНІДу шанс

Першого грудня у світі відзначають День боротьби зі СНІДом. 
Безумовно, СНІД – це трагедія для всієї людської спільноти. У суспільстві ми повинні з особливим співчуттям і підтримкою ставитися до людей з ВІЛ, адже найчастіше вони відчувають себе самотніми у боротьбі зі страшною недугою.

Сьогодні вже немає людини, яка б не чула про ВІЛ, СНІД. Багато людей в Україні вважають себе обізнаними з цього питання. Проте більшість молодих людей вважають, що ця проблема – це щось далеке, що вона їх не стосується і не буде стосуватися в майбутньому. Факти доводять протилежне – кожного року фіксують все більше випадків захворювань на СНІД. Так, станом на 1 липня 2015 року, в Україні у закладах охорони здоров’я служби профілактики та боротьби зі СНІДом під медичним наглядом перебувало 124 279 ВІЛ-позитивних громадян України, з них 31 509 хворих з діагнозом СНІД. Показник поширеності СНІДу становив 73,8 на 100 тис. населення та зріс проти показника відповідного періоду минулого року на 1,5%.

Але навіть така жахлива статистика не впливає на ситуацію серед молоді. За даними дослідження ЮНІСЕФ, всього кожен п'ятий проходив тестування на ВІЛ - решта ж не бачать у цьому необхідності, тому що не відносять себе до людей групи ризику.

Ознайомитись із сучасним станом проблеми ВІЛ/СНІД у світі та Україні, сформувати толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей і розуміння шляхів запобігання розповсюдженню ВІЛ та подолання наслідків епідемії; сформувати розуміння того, що тільки здоровий спосіб життя, їх поведінка та вчинки є гарантом запобігання ризику Ви можете на відповідних сайтах:

www.helpme.com.ua – Національна лінія телефону довіри з питань ВІЛ/СНІДу;

www.ucdc.gov.ua – ДУ «Український центр контролю за соцхворобами МОЗ України»;

www.msmua.org – МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»;

www.unaids.org.ua – ЮНЕЙДС, Об'єднана Программа ООН з ВІЛ/СНІДу.

Також пропонуємо нові корисні ресурси з даної тематики:

www.knowledge.org.ua – он-лайн платформа«Центр Знань», що об’єднує знання та досвід експертів, організацій з України, Білорусі, Молдови, Грузії та Азербайджану з питань профілактики ВІЛ-інфекції серед підлітків, в тому числі підлітків груп ризику. «Центр Знань», насамперед, створений для тих, хто працює у сфері профілактики ВІЛ серед підлітків. Платформа буде корисною для осіб, які приймають рішення, для соціальних дослідників, соціальних працівників, вчителів, батьків, а також і для самих підлітків.

www.svidanie.org.ua – відеосайт, створений для того, щоб привернути увагу молоді до власної сексуальної поведінки. Це більше, ніж просто віртуальне побачення, в результаті якого користувач отримує повідомлення на особистий e-mail або мобільний з контактами клінік і закликом пройти тест на ВІЛ.

В Україні за 2016* рік зареєстровано 13 381 новий випадок ВІЛ-інфекції (з них 2 349 дітей до 14 років). Всього з 1987 року в Україні офіційно зареєстровано 293 739 нових випадків ВІЛ-інфекції, від СНІДу в Україні померло 40 816 осіб. Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Донецька, Київська, Миколаївська й Одеська області, а також Київ.
Починаючи з 2008 року, українці найчастіше інфікуються через незахищений секс: в 2005 році через сексуальні контакти інфікувалися 33 відсотки людей, у яких була виявлена ВІЛ-інфекція, то в 2012 році цей показник зріс до 51, а у 2015 році - до 60 відсотків. Більшість випадків інфікування ВІЛ зареєстровано у молодих людей віком від 15 до 30 років.
Статистика захворювання
Україна залишається лідером у Європі за масштабами поширення ВІЛ-інфекції. В Україні з ВІЛ-інфекцією живе до 250 тисяч осіб і тільки лише кожен другий знає про свій діагноз. Станом на 1 квітня 2016 року на обліку в Україні перебуває 132 714 ВІЛ-позитивних пацієнта.

*станом на 01.11.2016