До Дня боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми соціально-психологічна служба провела анонімне анкетування з питань обізнаності з даної проблематики.
Окрім звичайного опитування відбувалось ще й опитування на нашому блозі. Загалом, у ньому взяло участь близько 80 респондентів (студенти різних факультетів, переважно 1-3 курс).
Анкета поєднувала у собі відкриті та закриті запитання. Основні з яких, стосувались значення самих понять, шляхи передачі ВІЛ-інфекції, методи і засоби контрацепції (та їх вплив), оцінити ризик інфікування у різних життєвих ситуаціях тощо.
Опрацювавши результати анкетування слід зазначити, що опитувані на досить високому рівні поінформовані щодо теми ВІЛ/СНІД та засобів контрацепції. Адже, більша частина відповідей були вірними (80% , в окремих навіть 100 %). Проте, дехто ще досі вважає, що інфікуватись ВІЛ можна повітряно-крапельним шляхом (9 %) та через спільний побут (4 %).
Аналізуючи результати третьої частини анкетування, де потрібно було дати відповіді на відкриті запитання, студенти показали хороший рівень. Найбільші проблеми викликали питання, які стосувались шляхів передачі ВІЛ, переліку рідин та засобів контрацепції (гормональні, бар’єрні, негормональні). Парадоксально, проте 45 % студентів не розуміють різниці між ВІЛ, ВІЛ-інфекція та СНІД.
Отже, результати свідчать про високий рівень обізнаності студентів з досить актуальної на даний час теми ВІЛ/СНІДу та існуючих методів та засобів захисту від інфікування.
Після проведеного опитування студенти також мали можливість поставити запитання інтерв'юерам та отримати вичерпну відповідь з будь-якого питання, що стосувалось теми.
Відповіді на часті запитання
1. Чи існує можливість інфікуватися ВІЛ побутовим шляхом?
Ні, інфікуватися ВІЛ побутовим шляхом неможливо. Всі види побутових контактів із ВІЛ-позитивними людьми не можуть призвести до інфікування ВІЛ. ВІЛ-інфекція не може бути перешкодою спільному проживанню, використанню предметів побуту, посуду та ін. Всі види побутових контактів – рукостискання, дотики, обійми є цілком безпечними.
2. Чи означають терміни «ВІЛ» і «СНІД» одне й те ж?
Ні, терміни «ВІЛ» і «СНІД» не є синонімами. ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, він викликає ВІЛ-інфекцію. СНІД означає синдром набутого імунодефіциту – це одна зі стадій ВІЛ-інфекції. В людей, які живуть з ВІЛ, не на всіх стадіях захворювання спостерігається порушення стану імунної системи, тобто є імунодефіцит. Тому не в усіх ВІЛ-інфікованих розвивається СНІД. Сучасне лікування ВІЛ-інфекції дозволяє запобігти руйнуванню імунної системи і розвитку СНІДу або сприяє відновленню імунітету. У випадках відновлення імунітету в людини зникають симптоми СНІДу, але вона залишається ВІЛ-інфікованою.
3. Чи всі діти ВІЛ-позитивних матерів інфікуються ВІЛ?
Ні, не всі діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями, інфікуються ВІЛ. За умови відсутності профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини ризик інфікування дитини складає 35 %. Програма профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини дозволяє суттєво знизити цей ризик. Стратегічним завданням цієї програми є зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини до 1–2 %, що надасть можливість майже всім ВІЛ-інфікованим жінкам мати здорових дітей.
4. Чи існує вакцина, що може запобігти інфікуванню ВІЛ?
Ні, на жаль, не існує. Вчені багатьох країн світу працюють над створенням такої вакцини.
Однак ефективність наявних наукових розробок ще не доведено. Впровадження таких вакцин у практичну медицину є питанням майбутнього, а не сьогодення.
Немає коментарів:
Дописати коментар