Перш, ніж розпочинається робота над собою, справжню трансформацію, людина приймає відповідальність за своє життя – визнає, що є автором і все, що відбувається в моєму житті – це моя відповідальність. Я - це продукт раніше прийнятих мною рішень.
Зміни відбувються всередині нас. Змінити можна тільки себе або своїм прикладом надихнути інших.
Відповідати за своє життя – це значить пропускати всю інформацію, необхідну для прийняття рішення, через фільтр свого «Я» і своїх бажань. А ось відповідальність за своє життя на себе беруть набагато менше людей.
Прийняття себе може мати кілька ступенів.
По-перше, це вміння і звичка ставитися до себе і своїх особливостей без негативного забарвлення.
По-друге, самоприйняття - це безоцінне, безумовно позитивне ставлення до самого себе. У такому вигляді прийняття себе стає варіантом материнської любові у відношенні самого себе.
З одного боку, прийняття себе - важливий, обов'язковий момент життя людини. Прийняття себе сприяє адекватній самооцінці, емоційній стабільності і душевному здоров'ю. З іншого боку, висока ступінь самоприйняття нерідко може перетворюватися в елементарну невимогливість, коли людині "все добре" навіть в тих випадках, коли з ним зовсім не добре. Розвиток особистості має супроводжуватися прийняттям себе, але не повинна ним закінчуватися.
Як виробляти прийняття себе?
Почати виробляти позитивне світосприйняття, почати вести зошит успіхів і щоденник подяки.
Прийняття себе дає внутрішній спокій. Але це не фінал розвитку особистості, а тільки гарний початок. Такі хороші кроки вперед - любов до себе, вміння та звичка ставитися до себе позитивно, з радістю і турботою, діяльне ставлення до свого життя і своїх особливостей.
А коли ви станете діяльною особистістю, перед вами постануть знову нові завдання. Вироблення вміння працювати з собою на основі позитивної мотивації дасть вам можливість одночасно і позитивно до себе ставитися, себе даремно не лаяти - і одночасно прагнути до кращого, розвивати себе.
Світ не чорно-білий, ми - теж.
Ми всі помиляємось, і це нормально. Головне - як ми ставимось до цієї помилки, які уроки виносимо, чому вчимося? Чи вибачаємось і чи вибачаємо собі, щоб рухатись далі?
Успіхів вам!
Немає коментарів:
Дописати коментар