Психологічна служба ТНПУ: Про психологічну стійкість (резильєнтність)

Дехто може легко піддаватися впливу емоцій, відчувати сильний стрес, переживати, нервувати, у них може псуватися настрій. А дехто, опинившись у таких або навіть ще більш несприятливих умовах, зберігає самоконтроль, уникає напруги та лишається в позитивному чи принаймні нейтральному стані.
Таких людей ми називаємо по-різному: сильні, впевнені, невразливі. Стійкі.

...Стійкість (резильєнтність) людини продиктована поєднанням генетики, особистої історії, середовища та ситуаційного контексту. Поки що дослідження показали, що генетична частина відносно невелика.

Найважливішим фактором, що визначає стійкість - зазначається майже у кожному огляді чи дослідженні стійкості за останні 50 років - є якість наших близьких особистих стосунків, особливо з батьками та особами, які доглядають за ними. Ранні прив’язки до батьків відіграють вирішальну роль на все життя в адаптації людини.

Натомість загальними для стійких людей є оптимізм (що є також реалістичним), моральний компас, релігійні чи духовні переконання, пізнавальна та емоційна гнучкість та соціальний зв’язок. Найстійкіші серед нас - це люди, які, як правило, не зупиняються на негативі, які шукають можливості, які можуть існувати навіть у найтемніші часи. Наприклад, під час карантину витривала людина може вирішити, що сприятливий час розпочати практику медитації, пройти онлайн-курс або навчитися грати на гітарі.

Психологічна стійкість, або ж психологічна резилентність —

це психічний ресурс, який ми маємо, щоб долати життєві негаразди,

будувати плани та втілювати їх в життя,

налагоджувати та підтримувати стосунки.

Термін «резилентність» був запозичений з фізики — це здатність твердих тіл відновлювати свою форму після механічного тиску. У «психологічному» ж трактуванні резилентність означає збереження стабільного рівня психологічної та фізичної діяльності в несприятливих ситуаціях, відсутність стійких порушень та адаптацію до несприятливих змін.

За визначенням канадського психолога Гордона Ньюфельда, життя є процесом, впродовж якого людина обов’язково стикається із відчуттям того, що не може нічого змінити. Це зветься марністю. Психологічна стійкість полягає в тому, що ми проживаємо цю ситуацію, але продовжуємо оптимально функціонувати.

Психологічна стійкість (або психічний ресурс) — це як вода для рослин. Можна бути кактусом, що довго обходиться без води, а можна бути кімнатною квіточкою, що без води засихає та гине дуже швидко. Це дуже індивідуальна особливість, але без психічного ресурсу ми не зможемо існувати.

Психологічна резилентність охоплює чотири аспекти:

надія: непохитна впевненість у собі, а також у тому, що маєш усі засоби і можливості досягти мети;
оптимізм: очікування того, що, зрештою, все закінчиться добре;
власне стійкість: не здаватися при зіткненні з труднощами і рухатися далі до мети попри невдачі;
адаптованість: здатність пристосовуватися до можливих змін у середовищі.

Здатність стійко переносити негаразди залежить від багатьох чинників — генів, саморегуляції, виховання, соціальних можливостей тощо. Психологічна стійкість безпосередньо не передається спадково, проте є біологічно зумовленою. Вона пов’язана з генами, які регулюють симпатичну нервову систему, гіпоталамо-гіпофізарну систему та обмін серотоніну. Ці три складові впливають, зокрема, на кількість викиду кортизолу в кров, стабільність настрою та можливість адаптуватися до стресових умов.

Виховання психологічної стійкості — це свого роду процес «нарощування» або «пошуку» ресурсу. Він відкриває в нас самих нові можливості, нове бачення або навіть нових особистостей. Психологічну стійкість зміцнюють гнучке мислення, емоційна регуляція та розкриття власних сильних сторін. Шляхи ж досягнення цього є дуже індивідуальними.

Ми не можемо підготуватися до всього, але можемо випрацювати в собі відносно оптимальну реакцію на події. Тому важливо рухатись в комфортному темпі по життю та помічати те, що є навколо, та тих, хто поруч.

Як побудувати стійкість

Інтерв’ю з великою кількістю стійких людей - тих, хто зазнав великих труднощів і успішно їх пережив - показує, що вони мають такі характеристики.

вони мають позитивний, реалістичний світогляд. Вони не зупиняються на негативній інформації і натомість шукають можливості в похмурих ситуаціях, прагнучи знайти позитивне в негативному.
вони мають моральний компас. Люди з високою стійкістю твердо відчувають, що вони вважають правильним і неправильним, і це, як правило, керує їх рішеннями.
вони вірять у щось більше, ніж вони самі. Це часто можна виявити завдяки релігійним або духовним практикам. Підтримка громади, пов’язана з приналежністю до релігії, також підвищує стійкість.
вони альтруїстичні; вони турбуються про інших і мають певний рівень безкорисливості. Вони часто присвячуються справам, які вони вважають значущими і які дають їм відчуття мети.
вони приймають те, чого не можуть змінити, та зосереджують енергію на тому, що можуть змінити. Доктор Саутвік каже, що стійкі люди переоцінюють складну ситуацію і шукають значущі можливості в ній.
вони мають місію, сенс, мету. Відчуття відданості значущій життєвій місії додає їм мужності та сили.
вони мають систему соціальної підтримки та підтримують інших.